ЗУ "Про доступ до публічної інформації"

ЗУ «Про доступ до публічної інформації»

  

Про доступ до публічної інформації

 

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 32, ст. 314)

 

 {Із змінами, внесеними згідно із Законами

№ 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208

№ 4711-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 14, ст.89

№ 224-VII від 14.05.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.132

№ 1700-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 49, ст.2056

№ 319-VIII від 09.04.2015, ВВР, 2015, № 25, ст.192}

 

 Цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

 

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Публічна інформація

 

 1. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

 

 2. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

 

Стаття 2. Мета і сфера дії Закону

 

 1. Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

 

 2. Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

 

Стаття 3. Гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації

 

 1. Право на доступ до публічної інформації гарантується:

 

 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом;

 

 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє;

 

 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації;

 

 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством;

 

 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації;

 

 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

 

Стаття 4. Принципи забезпечення доступу до публічної інформації

 

 1. Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:

 

 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень;

 

 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

 

{Пункт 2 частини першої статті 4 в редакції Закону № 319-VIII від 09.04.2015}

 

 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

 

Розділ II

ПОРЯДОК ДОСТУПУ ДО ІНФОРМАЦІЇ

 

Стаття 5. Забезпечення доступу до інформації

 

 1. Доступ до інформації забезпечується шляхом:

 

 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації:

 

 в офіційних друкованих виданнях;

 

 на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;

 

 на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;

 

{Пункт 1 частини першої статті 5 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 319-VIII від 09.04.2015}

 

 на інформаційних стендах;

 

 будь-яким іншим способом;

 

 2) надання інформації за запитами на інформацію.

 

Стаття 6. Публічна інформація з обмеженим доступом

 

 1. Інформацією з обмеженим доступом є:

 

 1) конфіденційна інформація;

 

 2) таємна інформація;

 

 3) службова інформація.

 

 2. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

 

 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

 

 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

 

 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

 

 3. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.

 

 4. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.

 

 5. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

 

 6. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.

 

{Частина шоста статті 6 в редакції Закону № 4711-VI від 17.05.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом № 224-VII від 14.05.2013; в редакції Закону № 1700-VII від 14.10.2014}

 

 7. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

 

Стаття 7. Конфіденційна інформація

 

 1. Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

 

 2. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

 

Стаття 8. Таємна інформація

 

 1. Таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

 

{Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4652-VI від 13.04.2012}

 

 2. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.

 

Стаття 9. Службова інформація

 

 1. Відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:

 

 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

 

 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

 

 2. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

 

 3. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

 

Стаття 10. Доступ до інформації про особу

 

 1. Кожна особа має право:

 

 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;

 

 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;

 

 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;

 

 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;

 

 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

 

 2. Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом.

 

 3. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані:

 

 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом;

 

 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;

 

 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;

 

 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

 

 4. Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.

 

 5. Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.

 

Стаття 10-1. Публічна інформація у формі відкритих даних

 

 1. Публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

 

 Розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

 

 2. Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

 

 Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов’язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

 

 3. Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов:

 

 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

 

 2) фізичні особи (суб’єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України "Про захист персональних даних";

 

 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом;

 

 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

 

 4. Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов’язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.

 

 Створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування.

 

{Закон доповнено статтею 10-1 згідно із Законом № 319-VIII від 09.04.2015}

 

Стаття 11. Захист особи, яка оприлюднює інформацію

 

 1. Посадові та службові особи не підлягають юридичній відповідальності, незважаючи на порушення своїх обов'язків, за розголошення інформації про правопорушення або відомостей, що стосуються серйозної загрози здоров'ю чи безпеці громадян, довкіллю, якщо особа при цьому керувалася добрими намірами та мала обґрунтоване переконання, що інформація є достовірною, а також містить докази правопорушення або стосується істотної загрози здоров'ю чи безпеці громадян, довкіллю.

 

Розділ III

СУБ'ЄКТИ ВІДНОСИН У СФЕРІ ДОСТУПУ ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

 

Стаття 12. Визначення та перелік суб'єктів

 

 1. Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

 

 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;

 

 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

 

 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

 

{Пункт 3 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 319-VIII від 09.04.2015}

 

Стаття 13. Розпорядники інформації

 

 1. Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

 

 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

 

 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

 

 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

 

 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

 

 2. До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:

 

 1) інформацією про стан довкілля;

 

 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

 

 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;

 

 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

 

 3. На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

 

 4. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

 

Стаття 14. Обов'язки розпорядників інформації

 

 1. Розпорядники інформації зобов'язані:

 

 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

 

{Пункт 1 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 319-VIII від 09.04.2015}

 

 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

 

 3) вести облік запитів на інформацію;

 

 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

 

 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

 

{Пункт 5 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 319-VIII від 09.04.2015}

 

 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

 

{Пункт 6 частини першої статті 14 в редакції Закону № 319-VIII від 09.04.2015}

 

Стаття 15. Оприлюднення інформації розпорядниками

 

 1. Розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати:

 

 1) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо);

 

 2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;

 

 3) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

 

 4) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;

 

 5) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;

 

 5-1) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;

 

{Частину першу статті 15 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 319-VIII від 09.04.2015}

 

 6) інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень розпорядника інформації;

 

 7) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;

 

 8) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;

 

 9) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;

 

 10) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

 

 11) інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, а саме про:

 

 їхні місцезнаходження, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;

 

 прізвище, ім'я та по батькові, службові номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти керівника органу та його заступників, а також керівників структурних та регіональних підрозділів, основні функції структурних та регіональних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;

 

 розклад роботи та графік прийому громадян;

 

 вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад;

 

 перелік та умови надання послуг, форми і зразки документів, необхідних для надання послуг, правила їх оформлення;

 

 перелік і службові номери засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління, та їх керівників, крім підприємств, установ та організацій, створених з метою конспірації, оперативно-розшукової або контррозвідувальної діяльності;

 

 порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, їх дій чи бездіяльності;

 

 систему обліку, види інформації, якою володіє суб'єкт владних повноважень;

 

 12) іншу інформацію про діяльність суб'єктів владних повноважень, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом.

 

 2. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

 

 3. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

 

 4. Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров'ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв'язку з цим.

 

Стаття 16. Відповідальні особи з питань доступу до публічної інформації

 

 1.  Розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

 

 2. Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.

 

{Стаття 16 в редакції Закону № 319-VIII від 09.04.2015}

 

Стаття 17. Контроль за забезпеченням доступу до публічної інформації

 

 1. Парламентський контроль за дотриманням права людини на доступ до інформації здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України, народними депутатами України.

 

 2. Громадський контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до публічної інформації здійснюється депутатами місцевих рад, громадськими організаціями, громадськими радами, громадянами особисто шляхом проведення відповідних громадських слухань, громадської експертизи тощо.

 

 3. Державний контроль за забезпеченням розпорядниками інформації доступу до інформації здійснюється відповідно до закону.

 

Стаття 18. Реєстрація документів розпорядника інформації

 

 1. Для забезпечення збереження та доступу до публічної інформації документи, що знаходяться у суб'єктів владних повноважень, підлягають обов'язковій реєстрації в системі обліку, що має містити:

 

 1) назву документа;

 

 2) дату створення документа;

 

 3) дату надходження документа;

 

 4) джерело інформації (автор, відповідний підрозділ);

 

 5) передбачену законом підставу віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом;

 

 6) строк обмеження доступу до інформації, у разі якщо вона віднесена до інформації з обмеженим доступом;

 

 7) галузь;

 

 8) ключові слова;

 

 9) тип, носій (текстовий документ, електронний документ, плівки, відеозаписи, аудіозаписи тощо);

 

{Пункт 9 частини першої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом № 319-VIII від 09.04.2015}

 

 10) вид (нормативні акти, угоди, рішення, протоколи, звіти, прес-релізи);

 

 11) проекти рішень (доповідні записки, звернення, заяви, подання, пропозиції, листи тощо);

 

 12) форму та місце зберігання документа тощо.

 

 2. Доступ до системи обліку, що містить інформацію про документ, що знаходиться у суб'єкта владних повноважень, забезпечується шляхом:

 

 1) оприлюднення на офіційних веб-сайтах суб'єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності- в інший прийнятний спосіб;

 

 2) надання доступу до системи за запитами.

 

 3. Система обліку публічної інформації не може бути віднесена до категорії інформації з обмеженим доступом.

 

 4. Розпорядники інформації несуть відповідальність за забезпечення доступу до системи обліку відповідно до закону.

 

Розділ IV

РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ ЗА ІНФОРМАЦІЙНИМ ЗАПИТОМ

 

Стаття 19. Оформлення запитів на інформацію

 

 1. Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

 

 2. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

 

 3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

 

 4. Письмовий запит подається в довільній формі.

 

 5. Запит на інформацію має містити:

 

 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;

 

 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

 

 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

 

 6. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо.

 

 7. У разі якщо з поважних причин (інвалідність, обмежені фізичні можливості тощо) особа не може подати письмовий запит, його має оформити відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації, обов'язково зазначивши в запиті своє ім'я, контактний телефон, та надати копію запиту особі, яка його подала.

 

{Частина сьома статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом № 319-VIII від 09.04.2015}

 

Стаття 20. Строк розгляду запитів на інформацію

 

 1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

 

 2. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

 

 3. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

 

 4. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

 

Стаття 21. Плата за надання інформації

 

 1. Інформація на запит надається безкоштовно.

 

 span style=/pMsoNormalMsoNormalfont-family: 'Times New Roman';/pfont-family: 'Times New Roman';span style=MsoNormalspan style=2. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення кfont-family: 'Times New Roman';font-family: 'Times New Roman'; font-family: 'Times New Roman';s span style=p class=/span/span/spanpan style=font-family: 'Times New Roman';span style=span style= p class=опій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

 

 3. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

 

 4. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

 

Стаття 22. Відмова та відстрочка в задоволенні запиту на інформацію

 

 1. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

 

 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

 

 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

 

 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;

 

 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

 

 2. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

 

 3. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

 

 4. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

 

 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

 

 2) дату відмови;

 

 3) мотивовану підставу відмови;

 

 4) порядок оскарження відмови;

 

 5) підпис.

 

 5. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

 

 6. Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

 

 7. У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

 

 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

 

 2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

 

 3) причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк;

 

 4) строк, у який буде задоволено запит;

 

 5) підпис.

 

Розділ V

ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, ДІЙ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ РОЗПОРЯДНИКІВ ІНФОРМАЦІЇ

 

Стаття 23. Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації

 

 1. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

 

 2. Запитувач має право оскаржити:

 

 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

 

 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

 

 3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

 

 4) надання недостовірної або неповної інформації;

 

 5) несвоєчасне надання інформації;

 

 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

 

 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

 

 3. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

 

Стаття 24. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації

 

 1. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:

 

 1) ненадання відповіді на запит;

 

 2) ненадання інформації на запит;

 

 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;

 

 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;

 

 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;

 

 6) несвоєчасне надання інформації;

 

 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;

 

 8) нездійснення реєстрації документів;

 

 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

 

 2. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

 

Розділ VI

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

 1. Цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

 

 2. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства України застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

 

 3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

 

 1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

 

 у статті 212-3:

 

 частину першу після слів "Про інформацію" доповнити словами "Про доступ до публічної інформації";

 

 примітку викласти в такій редакції:

 

 "Примітка. Особи, визначені в примітці до статті 212-26 цього Кодексу, притягаються до відповідальності за діяння, передбачені даною статтею, згідно із статтею 212-26";

 

 частину першу статті 212-26 після слів "Про інформацію" доповнити словами "Про доступ до публічної інформації";

 

 2) у назві та абзаці першому частини першої статті 330 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) слова "яка є власністю держави" замінити словами "яка знаходиться у володінні держави";

 

 3) частину десяту статті 9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303; 2000 р., № 10, ст. 79) доповнити двома реченнями такого змісту: "Забороняється оприлюднювати або надавати зібрані відомості, а також інформацію щодо проведення або непроведення стосовно певної особи оперативно-розшукової діяльності до прийняття рішення за результатами такої діяльності. Питання оприлюднення або надання такої інформації після прийняття рішення регулюється законом";

 

 4) статтю 9 Закону України "Про контррозвідувальну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 12, ст. 89) доповнити реченням такого змісту: "Забороняється оприлюднювати або надавати (розголошувати) зібрані відомості, а також інформацію щодо проведення або непроведення стосовно певної особи контррозвідувальної діяльності та заходів до прийняття рішення за результатами такої діяльності або заходів";

 

 5) статтю 13 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 43, ст. 214) доповнити частиною п'ятою такого змісту:

 

 "5. Зазначені положення не поширюються на випадки оприлюднення чи надання інформації на підставі Закону України "Про доступ до публічної інформації".

 

 4. Кабінету Міністрів України у двомісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

 

 затвердити граничні норми витрат на копіювання або друк, передбачені статтею 21 цього Закону;

 

 внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

 

 привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

 

 забезпечити приведення органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Президент України    

В.ЯНУКОВИЧ

 

м. Київ

13 січня 2011 року

№ 2939-VI      

 

З А К О Н  У К Р А Ї Н И

Про інформацію

 

             Із змінами, внесеними згідно із Законами
              N 1642-III  від 06.04.2000, N 3047-III  від 07.02.2002,
              N  676-IV  від 03.04.2003, N 1268-IV  від 18.11.2003,
              N 1703-IV  від 11.05.2004, N 2707-IV  від 23.06.2005,
              N 2388-VI  від 01.07.2010, N 2592-VI  від 07.10.2010,
              N 2724-VI  від 30.11.2010, N 2756-VI  від 02.12.2010
 
      Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду N 5-зп від 30.10.97
      Цей Закон закріплює право  громадян  України  на  інформацію, закладає правові основи інформаційної діяльності.
     Грунтуючись на Декларації про державний  суверенітет  України та   Акті   проголошення   її   незалежності,    Закон   стверджує інформаційний  суверенітет  України  і  визначає   правові   форми міжнародного співробітництва в галузі інформації.

 

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

     Стаття 1. Визначення інформації

     Під інформацією цей Закон розуміє документовані або  публічно оголошені  відомості  про  події  та  явища,  що  відбуваються   у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

 

     Стаття 2. Мета і завдання Закону

     Закон  встановлює  загальні   правові    основи    одержання,використання, поширення та зберігання інформації, закріплює  право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і  державного  життя України, а також систему інформації, її джерела,  визначає  статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації  та забезпечує  її  охорону,  захищає  особу  та    суспільство    від
неправдивої інформації.

 

     Стаття 3. Сфера дії Закону

     Дія цього Закону поширюється на інформаційні  відносини,  які виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства  і  держави при одержанні, икористанні, поширенні та зберіганні інформації. (  Офіційне  тлумачення до статті 3 див. в Рішенні Конституційного Суду України N 5-зп  від 30.10.97 )

 

     Стаття 4. Законодавство про інформацію

     Законодавство України про  інформацію  складають  Конституція України,  цей  Закон,  законодавчі акти  про окремі галузі,  види, форми  і  засоби   інформації,   міжнародні  договори   та  угоди, ратифіковані Україною, та принципи і норми міжнародного права.

 

     Стаття 5. Основні принципи інформаційних відносин

     Основними принципами  інформаційних відносин є:
     гарантованість права на інформацію;
     відкритість, доступність інформації та свобода її обміну;
     об'єктивність, вірогідність інформації;
     повнота і точність інформації;
     законність одержання, використання, поширення  та  зберігання  інформації.

 

     Стаття 6. Державна інформаційна політика

     Державна  інформаційна  політика  -  це  сукупність  основних напрямів і способів діяльності держави по одержанню, використанню, поширенню та зберіганню інформації.
     Головними  напрямами  і  способами  державної   інформаційної політики є:
     забезпечення доступу громадян до інформації;
     створення національних систем і мереж інформації;
     зміцнення  матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і наукових основ інформаційної діяльності;
     забезпечення ефективного використання інформації;
     сприяння  постійному  оновленню,  збагаченню  та   зберіганню національних інформаційних ресурсів;
     створення загальної системи охорони інформації;
     сприяння міжнародному співробітництву в галузі  інформації  і гарантування інформаційного суверенітету України;
     сприяння   задоволенню   інформаційних   потреб   закордонних українців.

     Державну  інформаційну  політику  розробляють  і   здійснюють органи державної влади загальної компетенції, а  також  відповідні органи спеціальної компетенції.

 

     Стаття 7. Суб'єкти інформаційних відносин

     Суб'єктами інформаційних відносин є:
     громадяни України;
     юридичні особи;
     держава.
     Суб'єктами інформаційних відносин відповідно до цього  Закону можуть бути також інші держави, їх громадяни  та  юридичні  особи, міжнародні організації та особи без громадянства.

 

     Стаття 8. Об'єкти інформаційних відносин

     Об'єктами інформаційних відносин є документована або публічно оголошувана інформація про  події  та  явища  в  галузі  політики, економіки,  культури,  охорони  здоров'я,  а  також  у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах.

 

     Стаття 9. Право на інформацію

     Всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного  одержання, використання, поширення та зберігання  відомостей,  необхідних  їм для реалізації ними  своїх  прав,  свобод  і  законних  інтересів, здійснення завдань і функцій.
     Реалізація  права  на  інформацію  громадянами,    юридичними особами і державою не повинна  порушувати  громадські,  політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права,  свободи і законні інтереси інших громадян,  права  та  інтереси  юридичних осіб.
     Кожному  громадянину  забезпечується  вільний    доступ    до інформації,  яка  стосується  його  особисто,    крім    випадків, передбачених законами України.

 

     Стаття 10. Гарантії права на інформацію

     Право на інформацію забезпечується:
     обов'язком органів державної влади, а також органів місцевого самоврядування   інформувати   про  свою  діяльність  та  прийняті рішення;
     створенням  у  державних  органах  спеціальних  інформаційних служб або систем,  що  забезпечували  б  у  встановленому  порядку доступ до інформації;
     вільним  доступом  суб'єктів  інформаційних    відносин    до статистичних  даних,  архівних,  бібліотечних  і  музейних фондів;
обмеження цього доступу зумовлюються лише специфікою цінностей  та особливими умовами їх схоронності, що визначаються законодавством;
     створенням механізму здійснення права на інформацію;
     здійсненням державного контролю за додержанням  законодавства про інформацію;
     встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію.

 

     Стаття 11. Мова інформації

     Мова інформації  визначається  Законом  "Про мови в Україні", іншими  законодавчими актами України  в цій  галузі,  міжнародними договорами та угодами, ратифікованими Україною.

   Розділ II

ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ

 

     Стаття 12. Визначення інформаційної діяльності

     Інформаційна діяльність - це сукупність дій,  спрямованих  на задоволення  інформаційних  потреб  громадян,  юридичних  осіб   span style=font-family: 'Times New Roman';p class=     Стаття 9. Право на інформацію і держави.
     З метою задоволення цих  потреб  органи  державної  влади  та органи  місцевого  самоврядування  створюють  інформаційні служби, системи, мережі, бази і банки даних.
     Порядок   їх   створення,   структура,   права  та  обов'язки визначаються  Кабінетом  Міністрів  України  або  іншими  органами державної   влади,  а  також  органами  місцевого  самоврядування.

 

     Стаття 13. Основні напрями інформаційної діяльності

     Основними напрямами інформаційної діяльності  є:  політичний, економічний, соціальний, духовний, екологічний, науково-технічний, міжнародний тощо.
     Держава зобов'язана постійно дбати про  своєчасне  створення, належне функціонування і  розвиток  інформаційних  систем,  мереж, банків і баз даних у всіх напрямах інформаційної діяльності.
     Держава  гарантує  свободу  інформаційної  діяльності  в  цих напрямах всім громадянам та юридичним особам в  межах  їх  прав  і свобод, функцій і повноважень.

 

     Стаття 14. Основні види інформаційної діяльності

     Основними  видами  інформаційної  діяльності  є    одержання, використання, поширення, захист та зберігання інформації.

     Одержання інформації - це  набуття,  придбання,  накопичення відповідно до чинного  законодавства  України  документованої  або публічно оголошуваної інформації громадянами,  юридичними  особами або державою.

     Використання інформації - це задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави.

     Поширення  інформації  -  це  розповсюдження,  обнародування, реалізація у  встановленому  законом  порядку  документованої  або публічно оголошуваної інформації.

     Захист інформації  -  це  комплекс правових, організаційних, інформаційно-телекомунікаційних засобів і заходів,  спрямованих на запобігання неправомірним діянням щодо інформації.

     Зберігання  інформації  -  це  забезпечення  належного  стану інформації та її матеріальних носіїв.

     Одержання,  використання,  поширення,  захист  та  зберігання документованої або публічно оголошуваної інформації здійснюється у порядку, передбаченому цим Законом та іншими законодавчими  актами в галузі інформації.

 

     Стаття 15. Професійна освіта в галузі інформаційної  діяльності

     В Україні створюються умови для здобуття професійної освіти в галузі  інформаційної  діяльності  через  систему  її   навчальних закладів.
     Порядок створення навчальних закладів інформаційного  напряму (журналістики,  статистики,  бібліотечної  та  архівної    справи, науково-інформаційної   діяльності,   інформатики,  обчислювальної техніки тощо)  та  принципи  їх  діяльності  визначаються  Законом України "Про освіту" та іншими законодавчими актами.

 

     Стаття 16. Організація наукових досліджень в галузі інформаційної діяльності

     Для  забезпечення  успішного  функціонування    і    розвитку національних систем інформації  в  Україні  здійснюються  пошукові фундаментальні  та  прикладні  наукові  дослідження    в    галузі інформаційної діяльності.
     З цією метою створюються наукові установи,  науково-виробничі підрозділи,  об'єднання,  асоціації,  центри  нових  інформаційних технологій та інші формування, в тому числі за  участю  зарубіжних партнерів.
     Фінансування    пошукових    і    фундаментальних    наукових досліджень,  наукових  програм,  проектів  державного  значення  у науково-дослідних установах і навчальних закладах здійснюється  за рахунок бюджетних асигнувань, власних коштів та коштів замовників.
     Фінансування прикладних досліджень, розробок здійснюється, як правило, на договірній або контрактовій основі,  а  їх  результати можуть бути об'єктом товарних відносин.


                                                                            Розділ III

ГАЛУЗІ, ВИДИ, ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ ТА РЕЖИМ ДОСТУПУ ДО НЕЇ

 

     Стаття 17. Галузі інформації

     Галузі інформації - це сукупність документованих або публічно оголошених  відомостей  про  відносно  самостійні  сфери  життя  і діяльності суспільства та держави.
     Основними  галузями  інформації  є:  політична,   економічна, духовна, науково-технічна, соціальна, екологічна, міжнародна.

 

     Стаття 18. Види інформації

     Основними видами інформації є:
     статистична інформація;
     адміністративна інформація (дані);
     масова інформація;
     інформація про діяльність  державних органів влади та органів місцевого самоврядування;
     правова інформація;
     інформація про особу;
     інформація довідково-енциклопедичного характеру;
     соціологічна інформація;
     податкова інформація.

 

     Стаття 19. Статистична інформація

     Статистична  інформація  - це офіційна документована державна інформація,  яка дає  кількісну  характеристику  масових  явищ  та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя.
     Державна статистична   інформація   підлягає   систематичному відкритому публікуванню. Забезпечується відкритий доступ громадян, наукових установ,  заінтересованих організацій до  неопублікованих статистичних   даних,   які   не   підпадають  під  дію  обмежень, установлених цим Законом,  а також Законом України  "Про  державну статистику".
     Система  статистичної  інформації,  її  джерела    і    режим визначаються  Законом України "Про державну статистику"  та іншими правовими актами в цій галузі.

 

     Стаття 19-1. Адміністративна інформація (дані)

     Адміністративна інформація (дані) - це офіційні документовані дані,  що дають кількісну  характеристику  явищ  та  процесів,  що відбуваються в економічній,  соціальній,  культурній, інших сферах життя і збираються,  використовуються, поширюються та зберігаються органами   державної   влади   (за   винятком   органів  державної статистики), органами місцевого самоврядування, юридичними особами відповідно  до  законодавства  з  метою виконання адміністративних
обов'язків та завдань, що належать до їх компетенції.

     Система адміністративної  інформації  (даних),   повноваження органів,  які  займаються  діяльністю,  пов'язаною із збиранням та використанням  адміністративних  даних,  їх   джерела   та   режим встановлюються відповідно до законодавства.

 

     Стаття 20. Масова інформація та її засоби

     Масова інформація  -  це  публічно  поширювана  друкована  та аудіовізуальна інформація.
     Друкованими  засобами  масової  інформації    є    періодичні друковані видання (преса)  -  газети,  журнали,  бюлетені  тощо  і разові видання з визначеним тиражем.
     Аудіовізуальними    засобами    масової    інформації      є: радіомовлення, телебачення, кіно, звукозапис, відеозапис тощо.
     Порядок  створення  (заснування)  та  організації  діяльності окремих  засобів  масової  інформації  визначаються  законодавчими актами про ці засоби.

      Стаття 21. Інформація державних органів та органів місцевого самоврядування 

     Інформація    державних    органів   та   органів   місцевого самоврядування   -   це  офіційна  документована  інформація,  яка створюється в процесі поточної діяльності законодавчої, виконавчої та судової влади, органів місцевого самоврядування.
     Основними  джерелами  цієї  інформації  є:  законодавчі  акти України, інші акти, що приймаються Верховною Радою та її органами, акти  Президента України, підзаконні нормативні акти, ненормативні акти  державних  органів, акти органів місцевого самоврядування, а також  документи,  підготовлені  у процесі здійснення регуляторної діяльності.
     Інформація    державних    органів   та   органів   місцевого самоврядування доводиться до відома заінтересованих осіб шляхом:
     опублікування  її в офіційних друкованих виданнях, розміщення на офіційних сторінках відповідних органів влади у мережі Інтернет або  поширення  інформаційними  службами  відповідних  державних органів і організацій;
     опублікування її в друкованих засобах масової інформації  або публічного  оголошення  через  аудіо-  та  аудіовізуальні   засоби масової інформації;
     безпосереднього доведення її до заінтересованих  осіб  (усно, письмово чи іншими способами);
     надання можливості ознайомлення з архівними матеріалами;
     оголошення її під час публічних виступів посадових осіб.
     Джерела  і  порядок  одержання,  використання,  поширення  та зберігання  офіційної  інформації  державних  органів  та  органів місцевого  самоврядування визначаються законодавчими актами про ці органи.
     Законодавчі та інші  нормативні  акти,  що  стосуються  прав, свобод і законних інтересів громадян, не  доведені  до  публічного відома, не мають юридичної сили.

 

     Стаття 22. Правова інформація

     Правова  інформація  -  це  сукупність  документованих    або публічно оголошених відомостей про право, його  систему,  джерела, реалізацію,  юридичні   факти,    правовідносини,    правопорядок, правопорушення і боротьбу з ними та їх профілактику тощо.
     Джерелами   правової   інформації  є   Конституція   України, інші законодавчі і підзаконні нормативні правові акти,  міжнародні договори та угоди,  норми і принципи  міжнародного права,  а також ненормативні   правові   акти,   повідомлення  засобів   масової інформації,  публічні виступи,  інші джерела інформації з правових питань.
     З  метою  забезпечення  доступу  до  законодавчих  та   інших нормативних актів всім громадянам держава забезпечує  видання  цих актів масовими тиражами у найкоротші строки  після  набрання  ними чинності.

 

     Стаття 23. Інформація про особу

     Інформація про  особу  -  це  сукупність  документованих  або публічно оголошених відомостей про особу.
     Основними  даними  про  особу  (персональними   даними)    є: національність,  освіта,  сімейний  стан,    релігійність,    стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
     Джерелами документованої інформації про особу є видані на  її ім'я документи, підписані нею документи,  а  також  відомості  про особу,  зібрані  державними  органами  влади та органами місцевого самоврядування в межах своїх повноважень.
     Забороняється  збирання  відомостей  про   особу    без    її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.
     Кожна особа має право на ознайомлення з інформацією, зібраною про неї.
     Інформація про особу охороняється Законом.
( Офіційне  тлумачення до статті 23 див. в Рішенні Конституційного Суду України N 5-зп  від 30.10.97 )

 

     Стаття 24. Інформація довідково-енциклопедичного характеру

     Інформація  довідково-енциклопедичного   характеру    -    це систематизовані, документовані або  публічно  оголошені  відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище.
     Основними  джерелами  цієї  інформації    є:    енциклопедії, словники,  довідники,  рекламні  повідомлення    та    оголошення, путівники, картографічні  матеріали  тощо,  а  також  довідки,  що даються уповноваженими  на  те  державними  органами  та  органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, організаціями, їх працівниками та автоматизованими інформаційними системами.
     Система  цієї  інформації,  доступ   до    неї    регулюються бібліотечним, архівним та іншим галузевим законодавством.

 

     Стаття 25.  Соціологічна інформація

     Соціологічна  інформація  -  це  документовані  або  публічно оголошені відомості про ставлення окремих  громадян  і  соціальних груп до суспільних подій та явищ, процесів, фактів.
     Основними джерелами соціологічної інформації є  документовані або публічно оголошені відомості, в  яких  відображено  результати соціологічних  опитувань,  спостережень  та  інших   соціологічних досліджень.
     Соціологічні дослідження  здійснюються  державними  органами, об'єднаннями громадян, зареєстрованими у встановленому порядку.

 

     Стаття 25-1. Податкова інформація

     Податкова інформація  -  сукупність  відомостей  і даних,  що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у  процесі поточної  діяльності  і  необхідні  для  реалізації  покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

     Захист податкової інформації гарантується державою.

     Система податкової   інформації,   її   джерела   та    режим визначаються     Податковим    кодексом    України    та    іншими нормативно-правовими актами.

 

     Стаття 26. Джерела інформації

     Джерелами інформації є передбачені  або  встановлені  Законом носії інформації: документи та інші носії інформації, які  являють собою матеріальні  об'єкти,  що  зберігають  інформацію,  а  також повідомлення засобів масової інформації, публічні виступи.

 

     Стаття 27. Документ в інформаційних відносинах

     Документ  -  це  передбачена  законом    матеріальна    форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації  шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-,  відео-,  фотоплівці  або на іншому носієві.
     Первинний документ - це документ, що містить в  собі  вихідну інформацію.
     Вторинний документ - це документ, що  являє  собою  результат аналітико-синтетичної  та  іншої  переробки  одного  або   кількох документів.

 

     Стаття 28. Режим доступу до інформації

     Режим доступу  до  інформації  -  це  передбачений  правовими нормами порядок одержання, використання,  поширення  і  зберігання інформації.
     За  режимом  доступу  інформація  поділяється  на    відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.
     Держава здійснює контроль за режимом доступу до інформації.
     Завдання контролю за режимом доступу до інформації полягає  у забезпеченні додержання вимог законодавства про  інформацію  всіма державними органами, підприємствами, установами та  організаціями, недопущенні необгрунтованого віднесення  відомостей  до  категорії інформації з обмеженим доступом.
     Державний  контроль  за  додержанням  встановленого    режиму здійснюється спеціальними органами, які визначають  Верховна  Рада України і Президент України.
     У порядку контролю Верховна Рада України  може  вимагати  від урядових  установ,  міністерств,  відомств  звіти,  які    містять відомості  про  їх  діяльність   по    забезпеченню    інформацією заінтересованих  осіб  (кількість  випадків  відмови   у   наданні доступу  до  інформації  із  зазначенням  мотивів  таких   відмов;
кількість та обгрунтування застосування режиму обмеженого  доступу до окремих видів інформації; кількість скарг на  неправомірні  дії посадових осіб, які відмовили у доступі до  інформації,  та  вжиті щодо них заходи тощо).

      Стаття 29. Доступ до відкритої інформації 

     Доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом:
     систематичної публікації її в офіційних  друкованих  виданнях (бюлетенях, збірниках);
     поширення її  засобами масової комунікації;
     безпосереднього  її  надання   заінтересованим    громадянам, державним органам та юридичним особам.
     Порядок  і  умови  надання  громадянам,  державним   органам, юридичним  особам  і  представникам  громадськості  відомостей  за запитами встановлюються цим Законом або договорами (угодами), якщо надання інформації здійснюється на договірній основі.
     Обмеження  права   на    одержання    відкритої    інформації забороняється законом.
     Переважним  правом  на  одержання  інформації    користуються громадяни,  яким  ця  інформація  необхідна  для  виконання  своїх професійних обов'язків.

 

     Стаття 30. Інформація з обмеженим доступом

     Інформація з обмеженим  доступом  за своїм  правовим  режимом поділяється на конфіденційну і таємну.
     Конфіденційна  інформація  -  це відомості, які знаходяться у володінні,  користуванні  або  розпорядженні  окремих  фізичних чи юридичних  осіб  і  поширюються  за  їх  бажанням  відповідно   до передбачених ними умов.
     Стосовно  інформації,  що є власністю держави і знаходиться в користуванні   органів   державної   влади  чи  органів  місцевого самоврядування,  підприємств,  установ  та  організацій  усіх форм власності,  з  метою  її збереження може бути відповідно до закону встановлено  обмежений  доступ  -  надано  статус  конфіденційної. Порядок  обліку,  зберігання  і  використання  документів та інших носіїв  інформації,  що містять зазначену інформацію, визначається Кабінетом  Міністрів  України.
     До  конфіденційної  інформації,  що  є  власністю  держави  і знаходиться  в  користуванні  органів  державної  влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, не можуть бути віднесені відомості:
     про стан  довкілля,  якість  харчових  продуктів  і предметів побуту;
     про аварії,  катастрофи,  небезпечні природні явища  та  інші надзвичайні  події,  які  сталися  або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
     про стан здоров'я населення,  його життєвий рівень, включаючи харчування,  одяг,  житло,  медичне  обслуговування  та  соціальне забезпечення,  а також про соціально-демографічні показники,  стан правопорядку, освіти і культури населення;
     стосовно стану   справ   із  правами  і  свободами  людини  і громадянина, а також фактів їх порушень;
     про незаконні дії органів державної влади,  органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
     інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів,  згода  на  обов'язковість  яких  надана Верховною Радою України, не може бути обмеженим.
     Громадяни,  юридичні  особи,  які    володіють    інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні  кошти,  або  такою,  яка  є предметом їх професійного,  ділового,  виробничого,  банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої  законом таємниці, самостійно визначають режим доступу  до  неї,  включаючи належність  її  до  категорії  конфіденційної, та встановлюють для
неї систему (способи) захисту.
     Виняток становить  інформація  комерційного  та  банківського характеру, а також інформація,  правовий  режим  якої  встановлено Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України  (з питань статистики, екології, банківських операцій, податків тощо), та інформація, приховування якої являє загрозу  життю  і  здоров'ю
людей.
     До  таємної  інформації  належить  інформація,  що    містить відомості, які становлять державну та іншу   передбачену   законом таємницю, розголошення якої  завдає  шкоди  особі,  суспільству  і державі.
     Віднесення інформації до категорії  таємних  відомостей,  які становлять  державну  таємницю,  і  доступ   до    неї    громадян здійснюється відповідно до закону про цю інформацію.
     Порядок обігу таємної інформації та її  захисту  визначається відповідними  державними  органами  за  умови  додержання   вимог, встановлених цим Законом.
     Порядок  і  терміни    обнародування    таємної    інформації визначаються відповідним законом.
     Інформація  з обмеженим доступом може бути поширена без згоди її власника,  якщо ця інформація є суспільно значимою,  тобто якщо вона є предметом громадського інтересу і якщо право  громадськості знати цю інформацію переважає право її власника на її захист.

 

     Стаття 31. Доступ громадян  до  інформації  про них

     Громадяни мають право:
     знати у період збирання інформації, які відомості про них і з якою  метою  збираються,  як,  ким  і   з    якою    метою    вони використовуються;
     доступу до інформації про них, заперечувати її  правильність, повноту, доречність тощо.
     Державні    органи    та    організації,   органи   місцевого самоврядування,  інформаційні системи яких вміщують інформацію про громадян,  зобов'язані  надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу  осіб,  яких  вона  стосується, крім випадків, передбачених законом,    а    також    вживати    заходів    щодо   запобігання
несанкціонованому  доступу до неї. У разі порушень цих вимог Закон гарантує захист громадян від завданої їм шкоди використанням такої інформації.
     Забороняється доступ сторонніх осіб до  відомостей  про  іншу особу, зібраних відповідно  до  чинного  законодавства  державними органами, організаціями і посадовими особами.
     Зберігання інформації про громадян не  повинно тривати довше, ніж це необхідно для законно встановленої мети.
     Всі  організації,  які  збирають  інформацію  про   громадян, повинні  до  початку  роботи  з  нею  здійснити  у   встановленому Кабінетом  Міністрів  України    порядку    державну    реєстрацію відповідних баз даних.
     Необхідна кількість даних про громадян,  яку  можна  одержати законним  шляхом,  має  бути  максимально   обмеженою    і    може використовуватися лише для законно встановленої мети.
     Відмова в доступі до такої інформації, або  приховування  її, або незаконні  збирання,  використання,  зберігання  чи  поширення можуть бути оскаржені до суду.
( Офіційне  тлумачення до статті 31 див. в Рішенні Конституційного Суду України N 5-зп  від 30.10.97 )

 

     Стаття 32. Інформаційний  запит  щодо  доступу  до офіційних документів і запит щодо надання письмової або усної інформації

     Під інформаційним запитом (надалі - запитом) щодо доступу  до офіційних  документів  у  цьому  Законі  розуміється  звернення  з вимогою  про  надання  можливості  ознайомлення    з    офіційними документами. Запит може бути індивідуальним або  колективним.  Він подається у письмовій формі.
     Громадянин  має  право  звернутися  до  державних  органів  і вимагати надання будь-якого офіційного  документа,  незалежно  від того, стосується цей документ його особисто чи ні,  крім  випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.
     Під запитом щодо надання письмової  або  усної  інформації  у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати  письмову  або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.
     Громадяни України, державні органи, організації і  об'єднання громадян (надалі - запитувачі) подають запит  відповідному  органу законодавчої, виконавчої та судової влади, його посадовим особам.
     У запиті повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові запитувача,  документ, письмова  або  усна  інформація,  що  його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.
     Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України,  їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що  стосується  їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використо-вуючи публічні виступи своїх посадових осіб.

 

     Стаття 33. Термін розгляду запиту щодо  доступу  до офіційних  документів

     Термін вивчення запиту на предмет можливості його задоволення не повинен перевищувати десяти календарних днів.
     Протягом  вказаного  терміну  державна   установа    письмово доводить до відома запитувача, що його запит буде  задоволено  або що запитуваний документ не підлягає наданню для ознайомлення.
     Задоволення запиту здійснюється протягом місяця, якщо інше не передбачено законом.
     Аналогічний термін розгляду встановлюється і щодо  запиту про надання письмової інформації.

 

     Стаття 34. Відмова  та  відстрочка  задоволення запиту щодо  доступу до офіційних документів

     Відмова в задоволенні запиту доводиться до відома  запитувача у письмовій формі з  роз'ясненням  порядку  оскарження  прийнятого рішення.
     У відмові має бути зазначено:
     1) посадову  особу   державної  установи,  яка  відмовляє   у задоволенні запиту;
     2) дату відмови;
     3) мотивовану підставу відмови.
     Відстрочка   задоволення запиту  допускається  в  разі,  якщо запитуваний  документ  не  може  бути  надано  для  ознайомлення у місячний  термін. Повідомлення про відстрочку доводиться до відома запитувача  у  письмовій  формі  з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
     У повідомленні про відстрочку має бути зазначено:
     1) посадову  особу   державної  установи,  яка  відмовляє  у задоволенні запиту у визначений місячний термін;
     2) дату надсилання або видачі повідомлення про відстрочку;
     3) причини, з яких запитуваний документ не може бути видано у встановлений цим Законом термін;
     4) термін, у який буде задоволено запит.
     Відмова  та  відстрочка  задоволення  запиту щодо надання письмової інформації здійснюються в аналогічному порядку.

 

     Стаття 35. Оскарження відмови і відстрочки задоволення запиту щодо доступу до офіційних документів

     Відмову  або  відстрочку    задоволення  запиту  може    бути оскаржено.
     У разі відмови  в  наданні  документа  для  ознайомлення  або відстрочки  задоволення  запиту  запитувач  має  право   оскаржити відмову або відстрочку до органу вищого рівня.
     Якщо на  скаргу,  подану  до  органу  вищого  рівня,  дається негативнаfont-size: 10.0pt;p class=      Відмова в доступі до такої інформації, або  приховування  її, або незаконні  збирання,  використання,  зберігання  чи  поширення можуть бути оскаржені до суду. відповідь, запитувач має право оскаржити цю  відмову  до суду.
     У разі, коли запитувач звернувся до суду, обов'язок  доводити законність відмови чи відстрочки задоволення  запиту  покладається на відповідача - державну установу.
     Суд має  право  для  забезпечення  повноти  та  об'єктивності розгляду  справи  запитати  офіційні документи,  у  можливості ознайомлення з якими було  відмовлено,  і, вивчивши  їх,  прийняти рішення про обгрунтованість (або необгрунтованість) дій  посадових осіб державної установи.
     Якщо відмову  або  відстрочку  визнано  необгрунтованою,  суд зобов'язує державну установу надати запитувачу змогу  ознайомитися з офіційним документом і постановляє окрему ухвалу щодо  посадових осіб, які відмовили заявнику.
     Необгрунтована відмова у наданні  змоги  для  ознайомлення  з офіційними  документами  або  порушення  визначеного терміну її надання без поважних причин тягнуть за собою  дисциплінар-ну  або іншу відповідальність посадових осіб державних установ у  порядку, встановленому законами України.
     Офіційні документи, надані на запити  органами  законодавчої, виконавчої та судової влади України, можуть публікуватися.
     Запитувачі мають  право  робити  виписки  з  наданих  їм  для ознайомлення офіційних документів,  фотографувати  їх,  записувати текст на магнітну плівку тощо. Власник  документів  має  право  за відповідну  плату  виготовляти  за  бажанням   запитувача    копії запитуваних документів.
     Не підлягає оплаті робота по пошуку офіційних документів.
     Оскарження   відмови і  відстрочки  задоволення  запиту  щодо надання письмової інформації здійснюється в аналогічному порядку.

 

     Стаття  36.  Порядок  відшкодування  витрат, пов'язаних із  задоволенням запитів щодо доступу до офіційних  документів і надання письмової інформації

     Запитувачі  повинні  повністю  або   частково    відшкодувати витрати, пов'язані з виконанням запитів щодо доступу до  офіційних документів та наданням письмової інформації.
     Порядок оплати копій  запитуваних  документів  встановлюється державними установами.
     Кабінет  Міністрів  України  або  інші   державні    установи визначають  порядок  і  розмір  оплати робіт по збиранню,  пошуку, підготовці, створенню і наданню запитуваної письмової  інформації, який  не  повинен  перевищувати  реальних  витрат,  пов'язаних   з виконанням запитів.

 

     Стаття 37. Документи та інформація, що не підлягають наданню  для ознайомлення за запитами

     Не  підлягають  обов'язковому  наданню  для  ознайомлення  за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі:
     інформацію,  визнану  у  встановленому   порядку    державною таємницею;
     конфіденційну інформацію;
     інформацію про оперативну  і  слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу  органів  дізнання  та  суду  у  тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини  на  справедливий та об'єктивний судовий розгляд її справи, створити  загрозу  життю або здоров'ю будь-якої особи;
     інформацію, що стосується особистого життя громадян;
     документи,  що  становлять  внутрівідомчу  службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між  підрозділами  та інше),  якщо  вони  пов'язані  з  розробкою  напряму    діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю;
     інформацію, що  не  підлягає  розголошенню  згідно  з  іншими законодавчими  або норматив-ними актами. Установа, до якої звернуто запит, може  не  надавати  для  ознайомлення  документ,  якщо  він містить інформацію,  яка  не  підлягає  розголошенню  на  підставі нормативного  акта  іншої  державної  установи, а та державна установа, яка розглядає запит, не має права  вирішувати  питання щодо її розсекречення;
     інформацію  фінансових установ, підготовлену для контролюючих органів,  крім  випадків,  коли  така  інформація  вимагається  за письмовим запитом контролюючого органу для здійснення податкового, митного,  бюджетного та валютного контролю.

 

     Стаття 38. Право власності на інформацію

     Право власності  на  інформацію  -  це  врегульовані  законом суспільні відносини щодо володіння, користування  і  розпорядження інформацією.
     Інформація є об'єктом права власності  громадян,  організацій (юридичних осіб) і держави. Інформація може  бути  об'єктом  права власності як у повному обсязі,  так  і  об'єктом  лише  володіння, користування чи розпорядження.
     Власник інформації щодо об'єктів своєї  власності  має  право здійснювати будь-які законні дії.
     Підставами виникнення права власності на інформацію є:
     створення інформації своїми силами і за свій рахунок;
     договір на створення інформації;
     договір,  що  містить  умови  переходу  права  власності   на інформацію до іншої особи.
     Інформація,  створена  кількома  громадянами  або  юридичними особами, є колективною власністю її творців.  Порядок і правила користування такою власністю визначаються договором, укладеним між співвласниками.
     Інформація, створена організаціями (юридичними  особами)  або придбана  ними  іншим  законним  способом,   є    власністю    цих організацій.
     Інформація, створена на кошти державного бюджету, є державною власністю.  Інформацію,  створену на правах індивідуальної власності, може бути віднесено до державної власності  у  випадках передачі її на зберігання у  відповідні  банки  даних,  фонди  або архіви на договірній основі.
     Власник інформації має право призначати особу,  яка  здійснює володіння, використання і розпорядження інформацією,  і  визначати правила обробки інформації та доступ до неї, а також встановлювати інші умови щодо інформації.

 

     Стаття 39. Інформація як товар

     Інформаційна продукція та інформаційні послуги громадян і юридичних осіб,  які  займаються інформаційною діяльністю, можуть бути  об'єктами товарних відносин, що регулюються чинним цивільним та іншим законодавством.
     Ціни і ціноутворення на інформаційну продукцію та інформаційні  послуги  встановлюються  договорами,  за    винятком випадків, передбачених Законом.

 

     Стаття 40. Інформаційна продукція

     Інформаційна  продукція  -  це  матеріалізований    результат інформаційної    діяльності,    призначений для задоволення інформаційних потреб  громадян,  державних  органів,  підприємств, установ і організацій.

 

     Стаття 41. Інформаційна послуга

     Інформаційна послуга - це  здійснення  у  визначеній  законом формі інформаційної  діяльності  по доведенню інформаційної продукції до  споживачів  з  метою  задоволення  їх  інформаційних потреб.
 

Розділ IV

        УЧАСНИКИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ВІДНОСИН, ЇХ ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ

 

     Стаття 42. Учасники інформаційних відносин

     Учасниками інформаційних відносин є громадяни, юридичні особи або держава, які набувають передбачених законом прав і  обов'язків у процесі інформаційної діяльності.
     Основними  учасниками цих відносин  є:  автори, споживачі, поширювачі, зберігачі (охоронці) інформації.

 

     Стаття 43. Права учасників інформаційних відносин

     Учасники  інформаційних  відносин  мають  право    одержувати (виробляти, добувати), використовувати,  поширювати  та  зберігати інформацію в будь-якій формі з  використанням  будь-яких  засобів, крім випадків, передбачених законом.
     Кожний учасник інформаційних відносин для  забезпечення  його прав,  свобод  і  законних  інтересів  має  право  на    одержання інформації про:
     діяльність органів державної влади;
     діяльність народних депутатів;
     діяльність   органів  місцевого  самоврядування  та  місцевої адміністрації;
     те, що стосується його особисто.

 

     Стаття 44. Обов'язки учасників інформаційних відносин

     Учасники інформаційних відносин зобов'язані:
     поважати інформаційні права інших суб'єктів;
     використовувати інформацію згідно  з  законом  або  договором (угодою);
     забезпечувати додержання  принципів  інформаційних  відносин, передбачених статтею 5 цього Закону;
     забезпечувати доступ до інформації усім споживачам на умовах, передбачених законом або угодою;
     зберігати її в належному стані протягом встановленого терміну і надавати іншим  громадянам,  юридичним  особам  або  державним органам у передбаченому законом порядку;
     компенсувати шкоду, заподіяну при порушенні законодавства про інформацію.
 

Розділ V

     ОХОРОНА ІНФОРМАЦІЇ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ІНФОРМАЦІЮ

 

     Стаття 45. Охорона права на інформацію

     Право на інформацію охороняється  законом. Держава  гарантує всім учасникам інформаційних відносин  рівні  права  і  можливості доступу до інформації.
     Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм  і  джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.
     Суб'єкт права на інформацію може вимагати усунення  будь-яких порушень його права.
     Забороняється  вилучення друкованих  видань, експонатів, інформаційних  банків,   документів із архівних, бібліотечних, музейних фондів та знищення  їх  з  ідеологічних  чи політичних міркувань.

 

     Стаття 45-1.  Заборона цензури та заборона втручання в професійну діяльність журналістів і засобів масової інформації з боку органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб

     Цензура як вимога, спрямована до засобу масової інформації, журналіста, головного редактора,  організації, що здійснює випуск засобу   масової  інформації,  його  засновника  (співзасновника), видавця, розповсюджувача, попередньо узгоджувати інформацію, що поширюється (крім випадків,  коли така вимога йде від автора цієї інформації чи іншого суб'єкта авторського права і  (або)  суміжних прав на неї),  та/або як накладення заборони (крім випадків,  коли така заборона накладається судом)  чи  перешкоджання  в  будь-якій іншій формі тиражуванню  або поширенню інформації з боку органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  їх  посадових осіб заборонена.

     Забороняються втручання у формах, не передбачених законодавством України або договором,  укладеним  між  засновником (співзасновниками)   і  редакцією  засобу  масової  інформації,  у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом інформації, що  поширюється,  з  боку  засновників  (співзасновників)  засобів масової інформації,  органів державної влади або органів місцевого самоврядування,  посадових  осіб  цих  органів,  зокрема  з  метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно значимої інформації, накладення заборони на показ окремих осіб або поширення  інформації  про  них,   заборони   критикувати   органи державної   влади   чи  органи  місцевого  самоврядування  або  їх посадових осіб.

     Забороняються створення будь-яких  органів  державної  влади, установ, введення посад, на  які покладаються повноваження щодо здійснення контролю за змістом інформації, що поширюється засобами масової інформації.

     Умисне перешкоджання  законній професійній діяльності журналістів  та/або   переслідування   журналіста   за   виконання професійних обов'язків,  за критику,  здійснювані посадовою особою або групою осіб за попередньою змовою,  тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до Кримінального кодексу України.

     Повноваження органів  державної  влади  з  питань  діяльності засобів масової   інформації  визначаються  виключно  Конституцією та законами України.

 

     Стаття 46. Неприпустимість зловживання правом на інформацію

     Інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості,  розпалювання  расової, національної,  релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
     Не підлягають розголошенню відомості, що становлять  державну або іншу передбачену законодавством таємницю.
     Не  підлягають  розголошенню   відомості,    що    стосуються лікарської   таємниці,    грошових    вкладів,    прибутків    від підприємницької діяльності, усиновлення (удочеріння),  листування, телефонних  розмов  і  телеграфних  повідомлень,  крім   випадків, передбачених законом.

 

     Стаття 47. Відповідальність за  порушення законодавства про  інформацію

     Порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну  або  кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.
     Відповідальність за порушення  законодавства  про  інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як:
     необгрунтована відмова від надання відповідної інформації;
     надання інформації, що не відповідає дійсності;
     несвоєчасне надання інформації;
     навмисне приховування інформації;
     примушення до поширення абоперешкоджання поширенню певної інформації, а також цензура;
     поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи;
     безпідставна відмова від поширення певної інформації;
     використання і поширення інформації стосовно особистого життя громадянина без його згоди особою, яка є власником  відповідної інформації внаслідок виконання своїх службових обов'язків;
     розголошення державної або іншої  таємниці,  що  охороняється законом, особою, яка повинна охороняти цю таємницю;
     порушення порядку зберігання інформації;
     навмисне знищення інформації;
     необгрунтоване  віднесення  окремих  видів   інформації    до категорії відомостей з обмеженим доступом;
     порушення порядку обліку,  зберігання і  використання документів  та  інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави.
( Офіційне  тлумачення до статті 47 див. в Рішенні Конституційного Суду України N 5-зп  від 30.10.97 )

 

     Стаття 47-1. Звільнення від відповідальності

     Ніхто не   може   бути  притягнутий  до  відповідальності  за висловлення оціночних суджень.

     Оціночними судженнями,  за  винятком  образи  чи  наклепу,  є висловлювання,  які  не  містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка  дій,  а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як   такі,   що  містять  фактичні  дані,  з  огляду  на  характер використання  мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

     Особа звільняється від відповідальності  за  розголошення інформації  з обмеженим  доступом,  якщо  суд  встановить,  що ця інформація є суспільно значимою.

     Додаткові підстави звільнення  від відповідальності  засобів масової інформації та  журналістів  визначаються  законами  "Про друковані  засоби  масової  інформації  (пресу)  в  Україні", "Про телебачення  і  радіомовлення", "Про  інформаційні  агентства" та "Про державну підтримку  засобів масової інформації  та соціальний захист журналістів".

 

     Стаття 48. Порядок оскарження протиправних діянь

     В разі вчинення  державними  органами, органами місцевого самоврядування та їх  посадовими  особами,  а  також політичними партіями, іншими   об'єднаннями   громадян,   засобами   масової інформації, державними організаціями, які є юридичними особами, та окремими громадянами протиправних діянь, передбачених цим Законом, ці дії підлягають оскарженню до органів вищого рівня або до суду.
  Скарги на протиправні дії посадових осіб подаються в органи вищого рівня, яким підпорядковані ці посадові особи.
     У разі незадоволення скарги, поданої до органу вищого  рівня, заінтересований  громадянин  або  юридична  особа   мають    право оскаржити протиправні дії посадових осіб до суду.
( Офіційне  тлумачення до статті 48 див. в Рішенні Конституційного Суду України N 5-зп від 30.10.97 )

 

     Стаття 49. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди

     У випадках,  коли правопорушенням,   вчиненим    суб'єктом інформаційної діяльності,  завдано матеріальної чи моральної шкоди фізичним або юридичним  особам, винні особи відшкодовують  її добровільно або на підставі рішення суду.

     Органи державної  влади,  органи  місцевого самоврядування як позивачі у справах про захист честі, гідності та ділової репутації вправі вимагати по суду лише спростування недостовірної інформації та не мають права вимагати  відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди.  Це  не  позбавляє посадову особу органу державної влади чи органу місцевого самоврядування права на захист честі, гідності та ділової репутації у суді.


                                                                      Розділ VI

МІЖНАРОДНА ІНФОРМАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ.
     СПІВРОБІТНИЦТВО З ІНШИМИ ДЕРЖАВАМИ, ЗАРУБІЖНИМИ І      МІЖНАРОДНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ В ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЇ

 

     Стаття 50. Міжнародна інформаційна діяльність

     Міжнародна інформаційна  діяльність  полягає  в  забезпеченні громадян, державних органів, підприємств,  установ  і  організацій офіційною документованою або публічно оголошуваною інформацією про зовнішньополітичну діяльність України, про події та явища в  інших країнах, а також у цілеспрямованому поширенні  за  межами України державними органами  і  об'єднаннями  громадян, засобами  масової інформації та громадянами всебічної інформації про Україну.
     Громадяни України мають право  на  вільний  і  безперешкодний доступ до інформації  через  зарубіжні  джерела,  включаючи  пряме телевізійне мовлення, радіомовлення і пресу.
     Правове становище і професійна діяльність акредитованих  в Україні іноземних кореспондентів та інших представників  іноземних засобів масової інформації,  а  також  інформаційна   діяльність дипломатичних,  консульських  та  інших  офіційних   представників зарубіжних держав в Україні  регулюються  законодавством  України, відповідними міжнародними договорами, укладеними Україною.
     Створення  і  діяльність  спільних  організацій   в    галузі інформації за участю вітчизняних та  іноземних  юридичних  осіб  і громадян регулюються законодавством України.
     Якщо міжнародним договором встановлені інші правила, ніж  ті, які містяться в законодавстві  України,  що  регулює  відносини  в галузі інформації, то застосовуються норми міжнародного  договору, укладеного Україною.

 

     Стаття 51. Міжнародні договори

     Міжнародне співробітництво в галузі інформації з  питань,  що становлять взаємний інтерес, здійснюється на основі міжнародних договорів, укладених Україною та  юридичними    особами,    які займаються інформаційною діяльністю.
     Державні  органи  та  інші  юридичні  особи,  які  займаються інформаційною  діяльністю,  можуть безпосередньо здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у  власних  інтересах,  а  також  в інтересах  індивідуальних  і  колективних  споживачів,  яких  вони обслуговують і яким гарантують одержання зарубіжної інформації.

 

     Стаття 52. Експорт та імпорт інформаційної продукції (послуг)

     Експорт та імпорт інформаційної  продукції (послуг) здійснюються згідно з  законодавством    України  про зовнішньоекономічну діяльність.

 

     Стаття 53. Інформаційний суверенітет

     Основою інформаційного  суверенітету  України  є  національні інформаційні ресурси.
     До інформаційних ресурсів  України  входить  вся  належна  їй інформація, незалежно від змісту, форм, часу і місця створення.
     Україна самостійно формує  інформаційні  ресурси на своїй території і вільно    розпоряджа-ється    ними,   за    винятком випадків, передбачених законами і міжнародними договорами.

 

     Стаття 54. Гарантії інформаційного суверенітету України

     Інформаційний суверенітет України забезпечується:
     виключним правом власності України на  інформаційні  ресурси, що формуються за рахунок коштів державного бюджету;
     створенням національних систем інформації;
     встановленням режиму доступу інших  держав  до  інформаційних ресурсів України;
     використанням інформаційних ресурсів на основі  рівноправного співробітництва з іншими державами.

 


 

 Президент України                                       Л.КРАВЧУК

 м. Київ, 2 жовтня 1992 року
     N 2657-

 

САХНОВЩИНСЬКА РАЙОННА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

 

від 10 травня 2011  року                                                                             № 19-к

 

Про призначення відповідальної 

особи за забезпечення доступу

до публічної інформації

 

             Відповідно до ст. 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», з метою забезпечення в районній раді доступу до публічної інформації:

Призначити відповідальною особою за забезпечення доступу до публічної інформації у Сахновщинській районній раді Роденка Олександра Володимировича, провідного спеціаліста виконавчого апарату районної ради.

Відповідальній особі за забезпечення доступу до публічної інформації забезпечити виконання районною радою обов’язків розпорядника інформації, передбачених Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Начальнику організаційного відділу виконавчого апарату районної ради Мусійченко Н.М.. внести зміни до Положення про організаційний відділ виконавчого апарату районної ради.

Контроль за виконанням розпорядження покласти на заступника голови районної ради Айдіна О.Л..

 Голова районної ради                                                                     В.Прядко

 

 

УКРАЇНА

САХНОВЩИНСЬКА РАЙОННА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

 

від 10 травня 2011  року                                                                             № 20-к

 

Про забезпечення виконання

вимог Закону України «Про

доступ  до публічної інформації»

у виконавчому апараті

Сахновщинської районної ради

З метою забезпечення виконання  вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» виконавчим апаратом Сахновщинської районної ради, відповідно до статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:

1. Сприяти  у дотриманні Сахновщинської районною радою, її виконавчим апаратом вимог чинного законодавства щодо:

  - оприлюднення інформації про свою діяльність, прийняті районною радою рішення, розпорядження голови районної ради;

 - ведення  обліку  документів районної ради;

 - ведення обліку запитів на інформацію;

 - визначення спеціального приміщення з метою  забезпечення доступу запитувачів до інформації, роботи  з документами  чи   копіями;

 - призначення відповідальної особи з числа працівників виконавчого апарату районної ради  за  забезпечення  доступу запитувачів до інформації;

  - створення умов для надання  достовірної, точної та повної інформації.

2. Створити належні умови  роботи районної ради щодо забезпечення доступу громадян до публічної інформації, а саме:

      - визначити місце, де мають надаватися запитувачам необхідні форми і бланки районної ради;

  - затвердити бланк запиту (додаток 1) та інструкцію (додаток 2);

  - завести журнал реєстрації запитів громадян.

  - визначити приміщення для надання інформації на запити громадян;

  - визначити номер телефону, факсу та адресу електронної пошти районної ради, через які будуть прийматися інформаційні запити;- підготувати та затвердити список інформації з обмеженим доступом (конфіденційна, таємна, службова) з урахуванням вимог статей 6, 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

  - внести відповідні зміни до Інструкції з діловодства в районній раді;

3. Забезпечити підготовку для оприлюднення наступної інформації:

  -  інформацію про  структуру виконавчого апарату районної ради;

  - загальні правила роботи районної ради та правила внутрішнього трудового розпорядку;

  - інформацію про прізвище, ім'я та по батькові, номери службових телефонів голови районної ради   його заступника, основні функції виконавчого апарату районної ради, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;

  - інформацію про вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад у виконавчому апараті районної ради.

   - інформацію про функц/span5) підпис.font-family: 'Times New Roman'; (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 22, ст. 303; 2000 р., № 10, ст. 79) доповнити двома реченнями такого змісту: САХНОВЩИНСЬКА РАЙОННА РАДАRUії, повноваження, основні завдання, напрями діяльності районної ради,  інформацію p class=/spanMsoNormal/span style=mso-spacerun: yes;- інформацію про прізвище, ім'я та по батькові, номери службових телефонів голови районної ради про нормативно-правові засади її діяльності;

   - перелік та умови отримання послуг, що надаються районною радою, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

   - інформацію про оскарження рішень, дії  чи  бездіяльність апарату районної ради;

             - інформацію про розташування місця, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;

   - розклад роботи та графік прийому запитувачів;

   - порядок складання, подання запиту на інформацію;

   - звіти, в тому числі, щодо задоволення запитів на інформацію.

   - інформацію про проекти рішень, що підлягають обговоренню;

   - плани проведення та порядок денний відкритих засідань районної ради .

   - інформацію про місцезнаходження районної ради, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного веб-сайту та електронної пошти;

   - інформацію про перелік та умови отримання послуг, що надаються районною радою, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

   - перелік і службові номери засобів зв'язку підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління районної ради, та їх керівників.

     -  інформацію про фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо).

4. Організаційному відділу виконавчого апарату районної ради постійно забезпечувати доступ громадськості до інформації шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет.

5. Термін виконання даного розпорядження  з моменту вступу в дію даного закону.

6. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.

Голова районної ради                                                         В Прядко

Додаток 1.

Сахновщинській районній раді

64501, Харківська область,

сел.Сахновщина, вул.Шмідта,10,

тел. (05762) 3-18-32, факс (05762) 3-19-60

____________________________

(прізвище, ім’я, по-батьков,найменування юридичної особи або                                                                          об’єднання громадян)

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЗАПИТ

            На підставі статей 1, 13, 19, 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року, які надають право звертатись із запитами до розпорядників інформації щодо надання публічної інформації, прошу надати наступну інформацію (наступні документи):

________________________________________________________________

(загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо)

    Відповідь прошу надіслати за наступною поштовою адресою, а також адресою електронної пошти (за бажанням):_________________.             (обов’язково вказати засіб зв’язку)

                       [ПІДПИС] /                      /

            «  » _______________________ 201_ р. 

 

Додаток 2.

 

І Н С Т Р У К Ц І Я

щодо процедури подання та розгляду запиту на інформацію по Сахновщинській районній раді

   

    1. Запит  на  інформацію  - це прохання особи до розпорядника інформації надати  публічну  інформацію,  що  знаходиться  у  його володінні.

    2. Запит  на  інформацію   може   бути   індивідуальним   або колективним.  Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою,  факсом,  телефоном,  електронною поштою) на  вибір запитувача.

    3. У верхньому правому куті запиту на інформацію запитувач зазначає розпорядника інформації, у володінні якого знаходиться інформація, його поштова адреса, номер засобу зв’язку/

     4. У запиті на інформацію запитувач вказує своє прізвище, ім’я та по батькові (найменування), поштову адресу, або адресу електронної пошти, номер засобу зв’язку, зазначає загальний опис інформації або  вид,  назву,  реквізити  чи зміст  документа,  щодо  якого зроблено запит,  якщо запитувачу це відомо.

      5. Розпорядник інформації має надати відповідь  на  запит  на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

      У  разі  якщо  запит  на інформацію стосується інформації, необхідної  для  захисту  життя  чи  свободи  особи,  щодо   стану довкілля,  якості  харчових продуктів і предметів побуту,  аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що  сталися  або  можуть  статись  і  загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше  48  годин  з  дня  отримання запиту.

       Клопотання  про  термінове  опрацювання  запиту  має  бути обґрунтованим.

       У разі  якщо  запит  стосується  надання  великого  обсягу інформації  або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних,  розпорядник  інформації  може  продовжити  строк  розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача  в письмовій  формі  не  пізніше  п'яти  робочих днів з дня отримання запиту.

       6. Інформація на запит надається безкоштовно.

       У разі якщо задоволення запиту  на  інформацію  передбачає виготовлення  копій  документів  обсягом  більш  як  10  сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

       При  наданні  особі інформації про себе та інформації,  що становить суспільний інтерес,  плата  за  копіювання  та  друк  не стягується.

      7. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

      Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України

           Заступник голови районної ради                              О.Айдін

 

                                                  

 

                                               САХНОВЩИНСЬКА РАЙОННА РАДА

                                                        ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                       Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

 

від  10 травня 2011 року                                                                                     № 09

 

Про затвердження переліку публічної інформації

з обмеженим доступом по Сахновщинській районній раді

 

             Відповідно до ст.ст. 6, 7, 8, 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» затвердити перелік публічної інформації з обмеженим доступом по Сахновщинській районній раді:

            1.   Розпорядження голови районної ради по особовому складу.

            2. Рішення сесій районної ради, які можуть завдати шкоди національним інтересам держави, її безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

            3.  Внутрішньовідомча службова кореспонденція.

            4. Особові справи посадових осіб місцевого самоврядування та депутатів районної ради.

            5. Документація стосовно  бухгалтерського обліку та фінансової звітності, крім документів по структурі та обсягу бюджетних коштів, порядку та механізму їх витрачання.

            6.   Декларації посадових осіб місцевого самоврядування.

 

 Голова районної ради                                                    В.Прядко

 

 

САХНОВЩИНСЬКА РАЙОННА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

 

від  27 грудня  2013 року                                                                            № 84-к

 

Про внесення змін до розпорядження

голови районної ради від 10 травня 2011 року

№ 19-к  „Про призначення відповідальної особи

за забезпечення доступу до публічної інформації”

 

У зв’язку  з деякими кадровими змінами у виконавчому апараті Сахновщинської районної ради, відповідно до статті 55 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”:

1. Внести зміни до розпорядження голови районної ради від 10 травня 2011 року № 19-к  „Про призначення відповідальної особи  за забезпечення доступу до публічної інформації”, а саме:

1.1. Пункт 1 викласти в такій редакції:

„1. Призначити Мусійченко Наталію Миколаївну, начальника організаційного відділу виконавчого апарату районної ради, відповідальним з питань запитів на інформацію, відповідальним за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту.

У разі відпустки та відсутності на роботі з поважних причин начальника організаційного відділу виконавчого апарату районної ради відповідальним визначити радника голови районної ради Маловажну М.А.”

3. Контроль за виконанням  розпорядження покласти на заступника голови районної ради Нестеренка П.І..

  

Голова районної ради                                                    В.І. ПРЯДКО

  

 

САХНОВЩИНСЬКА РАЙОННА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 РОЗПОРЯДЖЕННЯ

 

від  19 серпня  2013 року                                                                           № 18

 

Про внесення змін до розпорядження

голови районної ради від 10 травня 2011 року

№ 09  „Про затвердження переліку публічної

Інформації з обмеженим доступом по

 Сахновщинській районній раді”

 

На виконання  розпорядження Сахновщинської районної ради від 10 травня 2011 року №20-к  „ Про забезпечення виконання вимог Закону  України „ Про доступ до публічної інформації” у Сахновщинській районній раді” вважаю доцільним внести зміни до розпорядження голови районної ради від 10 травня 2011 року № 09  „ Про затвердження переліку публічної Інформації з обмеженим доступом по Сахновщинській районній раді”, а саме доповнити абзацами:

Затвердити список інформації з обмеженим доступом, що знаходиться у системі діловодства районної ради, (додається).

Відповідальному з питань запитів на інформації керуватися списком інформації з обмеженим доступом, що знаходиться у системі діловодства районної ради при опрацюванні запитів на інформацію.

 

Голова районної ради                                             В.І. ПРЯДКО

 

         Додаток 

        до розпорядження  голови районної ради                  

         від 19 серпня 2013 року                                                     № 18                                                      

 СПИСОК

інформації з обмеженим доступом, що знаходяться у системі

діловодства районної ради

 

            Інформація, що отримана або створена в процесі виконання районною радою своїх повноважень, або знаходяться у її володінні є відкритою, публічною інформацією, крім випадків коли інформація є таємною, конфіденційною, службовою.

1. Інформація з обмеженим доступом, яка відноситься до категорії „таємна”, відсутня.

2. Конфіденційназаspan style= style= style= інформація відсутня, за винятком конфіденційної інформації про особу, яка міститься у особових справах працівників, облікових картках депутатів та інших посадових осіб місцевого самоврядування та інших документах, а саме:

- освіта,

- сімейний стан,

- релігійність,

- стан здоров'я,

- дата, місце народження,

- майновий стан,

- адреса,

- інші персональні дані (ідентифікаційні коди особи і т.п.) .

Конфіденційна інформація про особу, може поширюватися за згодою цих осіб, крім випадків, визначених законом і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав та свобод людини.

3. Службовою інформацією з обмеженим доступом є інформація, що міститься в документах районної ради, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напрямку діяльності, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

До інформації з обмеженим доступом – службовою інформацією відноситься:

            - документи (справи, видання та інші матеріальні носії інформації), які містять конфіденційну інформацію „ДСК”;

            - журнал обліку документів та видань з грифом „ДСК”.

 

Заступник голови районної ради                                   П.І. НЕСТЕРЕНКО

  

САХНОВЩИНСЬКА РАЙОННА РАДА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

 

 

28 березня 2016 року

 

Сахновщина

 

          № 08

 

 

Про забезпечення виконання

вимог Закону України «Про

доступ до публічної інформації»

 

В зв’язку з кадровими змінами у виконавчому апараті Сахновщинської районної ради  та з метою забезпечення /p/span5. Розпорядник інформації має надати відповідьп'ятиspan style=RU style=MsoNormal style=виконання вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до статті 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:

1. Призначити керуючу справами виконавчого апарату районної ради Мусійченко Н.МКлопотанняp class=/span/pmso-spacerun: yes;MsoNormalspan lang=. відповідальною з питань запитів на публічну інформацію, за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль  щодо задоволення запиту на інформацію та надання консультацій під час оформлення запиту.

У разі відпустки та відсутності на роботі з поважних причин керуючої справами виконавчого апарату відповідальним визначити начальника організаційного відділу виконавчого апарату районної ради Маловажну М.А.

2. З метою забезпечення доступу запитувачів до інформації, роботи з документами чи копіями визначити приміщення за адресою: сел.Сахновщина, вул. Шмідта, 10, кімн. 35, Сахновщинська районна рада.

3. Здійснювати прийом запитів на інформацію за:телефоном: 3-19-60; факсом: 3-19-60.

4. Надавати запитувачам необхідні форми і бланки районної ради у кімнаті № 35 Сахновщинської районної ради та електронною поштою.

5. Створити належні умови роботи районної ради щодо забезпечення доступу громадян до публічної інформації, в частині створення умов для надання достовірної, точної, повної інформації та своєчасної реєстрації запитів на інформацію.

6. Забезпечити підготовку для оприлюднення, своєчасного оновлення наступної інформації:

про структуру виконавчого апарату;

загальні правила роботи районної ради та правила внутрішнього трудового розпорядку;

інформацію про прізвище, ім'я та по батькові, номери службових телефонів, адреси електронної пошти установи;

основні функції структурних підрозділів, крім випадків, коли ці відомості належать до інформації з обмеженим доступом;

інформацію про вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад у виконавчому апараті районної ради.

інформацію про функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності районної ради, інформацію про нормативно-правові засади її діяльності;

перелік та умови отримання послуг, що надаються районною радою, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

інформацію про оскарження рішень, дії чи бездіяльність виконавчого апарату районної ради;

інформацію про механізми чи процедури, за допомогою яких громадськість може представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень районної ради;

список інформації з обмеженим доступом (конфіденційна, таємна, службова) з урахуванням вимог статей 6, 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

інформацію про розташування місця, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;

розклад роботи та графік прийому запитувачів;

порядок складання, подання запиту на інформацію;

звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

інформацію про проекти рішень, що підлягають обговоренню;

плани проведення та порядок денний відкритих засідань районної ради;

інформацію про місцезнаходження районної ради, поштову адресу, номери засобів зв'язку, адреси офіційного вебсайту та електронної пошти;

інформацію про нормативноправові акти.

інформацію про фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо).

7. Забезпечувати та здійснювати технічне забезпечення стосовно оприлюднення інформації доступу громадськості до інформації шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційному вебсайті районної ради, в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, або будь-яким іншим способом.

8. Контроль за виконанням цього розпорядження залишаю за собою.

 

Голова районної ради                                                       В.В. ЛЕВЧЕНКО

 

Доступ до публічної інформації

(оновлено 04.04.2016)

У зв’язку із надходженням до Міністерства юстиції України чисельних інформаційних запитів відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо надання виписки, витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначаємо, що дані документи надаються відповідно до процедур, встановлених Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.03.2015 № 466/5

Законодавство про доступ до публічної інформації;

Форми для подання письмового запиту на отримання публічної інформації;

Форми для подання запиту на отримання публічної інформації електронною поштою;

Порядок складання, подання запиту на отримання публічної інформації;

Права громадян, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації»;

Відмова та відстрочка в задоволенні запиту на отримання публічної інформації;

Оскарження рішень розпорядника інформації або бездіяльності;

Перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних;

Найбільш запитувані документи, інформація

Звіти про розгляд запитів на отримання інформації (оновлено 04.04.2016)

Адреси рубрик доступу до публічної інформації та систем обліку публічної інформації на веб-сайтах Головних територіальних управлінь юстиції в областях та місті Києві

Адреси електронних пошт для подання запитів на інформацію Головних територіальних управлінь юстиції в областях та місті Києві

ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ:

Закон України від 13.01.2011 № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації»;

Указ Президента України від 05.05.2011 № 547 «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 583 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органах виконавчої влади»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року № 740 «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1277 «Питання системи обліку публічної інформації;

Наказ Міністерства юстиції України від 26.05.2011 № 1434/5 «Про затвердження форм для подання запиту на отримання публічної інформації»;

Наказ Міністерства юстиції України від 08.06.2011 № 1521/5 «Про затвердження Порядку складення та подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є Міністерство юстиції України»;

Наказ Міністерства юстиції України від 08.06.2011 № 1522/5 «Питання виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації» в Міністерстві юстиції»;

Наказ Міністерства юстиції України від 08.06.2011 № 1536/5 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв, які містять відомості, що становлять службову інформацію у Міністерстві юстиції України»;

Наказ Міністерства юстиції України від 08.06.2011 № 1537/5 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Міністерстві юстиції України».

Наказ Міністерства юстиції України від 4 жовтня 2011 року № 3116/5 «Про затвердження Примірного переліку видів публічної інформації, розпорядником якої є Міністерство юстиції України»

Наказ Міністерства юстиції від 30 листопада 2011 року № 3430/5 «Про затвердження Розміру фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Міністерство юстиції України, та Порядку відшкодування цих витрат»

Наказ Міністерства юстиції України від 28 травня 2014 року № 846/5 «Про систему обліку публічної інформації в Міністерстві юстиції України та його територіальних органах»

Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних

Наказ Міністерства юстиції України від 02 березня 2016 року № 71/7 «Про затвердження Плану заходів із забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних»

Наказ Міністерства юстиції України від 28 березня 2016 року № 897/5 «Про затвердження Переліку інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України

Метою Закону України «Про доступ до публічної інформації» є забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом.

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Надання публічної інформації Міністерства юстиції здійснюється у відповідь на запит на отримання публічної інформації.

До уваги фізичних та юридичних осіб!

Інформаційні довідки з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство (далі – Реєстр), не надаються на запити на отримання публічної інформації, що обумовлюється окремим порядком їх надання, який встановлено відповідним наказом Міністерства юстиції України.

З 15 травня 2015 року інформація з Реєстру надається у вигляді електронних інформаційних довідок.

Отримати інформаційну довідку з Реєстру в електронному вигляді можна на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції у Кабінеті електронних сервісів (перейти за посиланнями: Електронні сервіси ОН-ЛАЙН → Кабінет адміністративних послуг).

З нормативно-правовою базою, якою визначено порядок надання інформації з Реєстру, можна ознайомитись за посиланням: http://www.minjust.gov.ua/section/397.

ФОРМИ ДЛЯ ПИСЬМОВОГО ПОДАННЯ ЗАПИТУ НА ОТРИМАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ:

від фізичної особи (зразок);

від юридичної особи (зразок);

від об’єднання громадян без статусу юридичної особи (зразок).

Форми для подання письмового запиту на інформацію можна отримати в Міністерстві юстиції України за адресами: вул. Городецького, 13, кімната № 102; вул. Артема, 73, кімната № 126.

ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ, ПОДАННЯ ЗАПИТУ НА ОТРИМАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Надання публічної інформації Міністерства юстиції здійснюється у відповідь на запит на отримання публічної інформації.

З метою спрощення процедури оформлення запитів на інформацію пропонуємо подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію.

Запит на інформацію має містити:

1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Для оформлення запиту на отримання публічної інформації:

письмово: Міністерство юстиції України, 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13 (на конверті вказувати «Публічна інформація»);

по телефону/факсом для громадян та об’єднань громадян без статусу юридичної особи - (44) 486 -71-76;

по телефону/факсом для юридичних осіб: (44) 279-68-58.

Подання громадянами запитів в усній формі за адресою – м. Київ, вул. Артема, 73, кімната 126 (приймальня громадян).

Форми для подання запиту на отримання публічної інформації в письмовому вигляді:

від фізичної особи (зразок);

від юридичної особи (зразок);

від об’єднання громадян без статусу юридичної особи (зразок).

Форми для подання запиту на отримання публічної інформації електронною поштою

можна заповнити на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції або надіслати на електронну пошту:

від фізичної особи - Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;

від юридичної особи - Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.;

від об’єднання громадян без статусу юридичної особи - Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

Форми запитів на отримання публічної інформації можна отримати в Міністерстві юстиції України за адресами: м. Київ, вул. Артема, 73, кімната 126; вул. Городецького, 13, кімната № 102.

ПРАВА ГРОМАДЯН, ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ

«ПРО ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ»

1.Відповідно до статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» кожна особа має право: ) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;

2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається;

3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;

4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;

5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

 Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

 Згідно зі статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили зако№ 09 RU p class= span style=/pMsoNormalfont-family: 'Times New Roman';нні права та інтереси запитувача.

ВІДМОВА ТА ВІДСТРОЧКА В ЗАДОВОЛЕННІ ЗАПИТУ НА ОТРИМАННЯ ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Відповідно до статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»:

Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі.

Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

                                                                                                                  Додаток 

                                                                                  до розпорядження  голови районної ради

                                                                                  № 18 від 19 серпня 2013 року

<pMsoNormal/pspan style=MsoNormalspan style=span style= class="MsoNormal" style="text-align: justify;"> 

 

СПИСОК

інформації з обмеженим доступом, що знаходяться у системі

діловодства районної ради

 

            Інформація, що отримана або створена в процесі виконання районною радою своїх повноважень, або знаходяться у її володінні є відкритою, публічною інформацією, крім випадків коли інформація є таємною, конфіденційною, службовою.

1. Інформація з обмеженим доступом, яка відноситься до категорії „таємна”, відсутня.

2. Конфіденційна інформація відсутня, за винятком конфіденційної інформації про особу, яка міститься у особових справах працівників, облікових картках депутатів та інших посадових осіб місцевого самоврядування та інших документах, а саме:

- освіта,

- сімейний стан,

- релігійність,

- стан здоров'я,

- дата, місце народження,

- майновий стан,

- адреса,

- інші персональні дані (ідентифікаційні коди особи і т.п.) .

Конфіденційна інформація про особу, може поширюватися за згодою цих осіб, крім випадків, визначених законом і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав та свобод людини.

3. Службовою інформацією з обмеженим доступом є інформація, що міститься в документах районної ради, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напрямку діяльності, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

До інформації з обмеженим доступом – службовою інформацією відноситься:

            - документи (справи, видання та інші матеріальні носії інформації), які містять конфіденційну інформацію „ДСК”;

            - журнал обліку документів та видань з грифом „ДСК”.

 

Заступник голови районної ради                                   П.І. НЕСТЕРЕНКО

 

 

 

 

  

/spanspan style=p class=

RUMsoNormalp class=RU

MsoNormaltext-align: justify; RUspan style=

/spanMsoNormalspan style=/span

span lang=span style=p class=                                                           span lang=mso-tab-count: 1;